Нами́ли́ти ши́ю (го́лову, в'я́зи) — а) покарати кого-небудь за якусь провину; б) побити кого-небудь за щось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
намилювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
милити — ми/лю, ми/лиш, недок., перех. Натирати милом що небудь змочене водою; намилювати. || Мазати когось, щось чим небудь змоченим мильною піною. || Розчиняти мило у воді. Милити воду … Український тлумачний словник
намилити — див. намилювати … Український тлумачний словник
намилюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до намилювати … Український тлумачний словник
намилювання — я, с. Дія за знач. намилювати … Український тлумачний словник
намилюватися — ююся, юєшся, недок., нами/ли/тися, ми/лю/ся, ми/ли/шся, док. 1) Натиратися милом, змоченим у воді, або покривати себе мильною піною. 2) тільки недок. Пас. до намилювати … Український тлумачний словник
мыдлити — мыдлю, лиш, лит, Пр. Милити, намилювати, натирати милом … Словник лемківскої говірки
намыдляти — мыдлям, ляш, Ол. Намилити, намилювати … Словник лемківскої говірки
